ТРЕНІНГ
ДЛЯ УЧНІВ 11 КЛАСУ
«МОЄ
ЖИТТЯ – МІЙ ВИБІР»
Мета: ознайомити
учасників із поняттями «власний вибір», «відповідальність», формувати свідоме
ставлення до власного вибору, прийняття рішень
Ознайомлення учасників
із темою заняття, його метою та завданнями, з новими поняттями. На занятті
можна буде обговорити й з’ясувати принципи прийняття рішення.
2.
Гра «Утвори коло» (5 хв)
Мета: активізувати учасників, сформувати
емоційно-сприятливий клімат у групі,
сприяти злагодженості дій, довірі.
Усі учасники ходять по аудиторії із заплющеними очима, руки тримають перед
собою вверх долонями. Розмовляти не можна. Через деякий час за сигналом
педагога-тренера учасники утворюють по можливості правильне коло, взявшись за
руки. Далі знову за сигналом педагога-тренера, не відпускаючи рук, із
заплющеними очима всі повинні присісти. Коли дії виконано, можна розплющити очі
й подивитися один на одного.
Запитання для обговорення:
•
Що ви відчували під час виконання вправи?
•
Кожної хвилини ви робили вибір. Що
впливало на ваш вибір, ваші дії?
3. Правила (5 хв)
Ознайомлення із правилами роботи та їх прийняття
4.
Знайомство «В дитинстві я хотів бути…» (5
хв)
Мета: налаштувати на роботу, створити сприятливий емоційний
настрій.
5.Очікування. Вправа «Плоди» (5 хв)
Перед вами стікери у вигляді яблук. Я прошу написати свої очікування або
побоювання від сьогоднішнього тренінгу
Запитання для обговорення:
Ø
Що ви очікуєте від цього заняття?
5. Що ви очікуєте від самого себе?
6. Чого ви побоюєтесь підчас проведення тренінгу?
Перегляд відео «Моє життя – мій вибір
6. Мозковий штурм «Ситуації, в яких я роблю вибір» (10 хв)
Мета: підготувати учасників до інформаційного повідомлення :
«Вибір як
відповідальність».
Кожен із присутніх робив
у житті вибір. Це могли бути дуже складні ситуації. Наприклад, сказати правду
чи ні? Зробити те, що запропонували друзі, але заборонили батьки, чи ні? А
іноді ситуації можуть бути буденними: що з’їсти на сніданок, що одягнути, яку
зараз послухати музику. Згадайте ситуації, в яких ви робили вибір.
Усі учасники називають ситуації, в яких потрібно робити вибір.
Після того як усі
варіанти вичерпано, педагог-тренер узагальнює інформацію. Наголошує, що
ситуації бувають дуже різними. Це пов’язано з різноманіттям як особистого, так
і суспільного життя. Ми постійно робимо вибір, хоча не завжди це усвідомлюємо.
7. Вправа «Що впливає на вибір професії ?»
Мета: допомогти
усвідомити свій вибір
Учасники по черзі називають свої варіанти відповідей.
8. Вправа «Дорожня карта»
Мета: усвідомлення
проміжних етапів і можливих шляхів досягнення своєї професійної мети.
Необхідий матеріал:
бланк «дорожньої карти» (див. рис. 1).
Інструкція:
1. На бланку «дорожньої
карти» сформулюйте свою професійну мету. Наприклад:
– вступ до конкретного
навчального закладу;
– закінчення
конкретного навчального закладу і отримання спеціальності;
– влаштування на
конкретне місце роботи ;
– конкретне професійне
досягнення, включаючи побудову кар’єри і отримання нагород, премій та ін.
2. Запишіть зверху на
аркуші свою професійну мету (кінцеву зупинку вашого шляху ).
3. Подумайте і запишіть
у свою «дорожню карту» проміжні зупинки.
4. Розподіліться на
пари і розкажіть партнеру про свій шлях до професійної мети.
5. Спробуйте спільно
розробити альтернативний (інший) шлях до тієї ж самої мети. Відобразіть цей
шлях на своїй карті .
9. Вправа "Мета мого
життя". - 15 хв.
Тренер дає кожному
учаснику по 3 аркуші паперу, вирізані у формі ластівки, журавля і
ракети, на яких вони записують цілі свого життя на найближчі 5 років (ластівка), 10-15 років (журавель) і 20-25 років (ракета).
Після
виконання завдання учасники по одному підходять до фліп-чарту, де зображено
поле (5 років), ліс (10-15 років) і небо (20-25 років), і прикріплюють свої
листочки, коментуючи власні цілі (додаток 2).
Висновок: кожен по-своєму бачить мету свого життя, але є речі,
які нас об'єднують. Це прагнення створити власну сім'ю, здобути освіту і досягти певного успіху у житті.
10.Рефлексія «Очікування-побоювання»( перенесення
плодів)
11.Підсумок заняття Відео «Шлях до успіху»
Філософія життя
(
невідомий автор )
Професор філософії взяв
велику жерстяну банку, наповнив її великими камінцями й запитав у студентів:
«Чи повна банка?». «Звісно, повна»,— відповіли ті. Тоді професор насипав
зверху на камінці маленьку гальку і злегка потрусив банку. Галька заповнила
увесь вільний простір між камінням. Студенти засміялися.
Після цього професор
взяв насипав у банку пісок. Він посипався в усі щілини між камінням і галькою.
«Ця банка — мов людське життя,— сказав професор.— Спочатку ми наповнюємо її
найбільшим камінням — це найважливіше, без чого не можливе наше існування:
любов, кохання, віра, сім’я, цікава робота, виховання дітей. Галька — менш
важливе, але також необхідне для комфорту. Наприклад, дім, авто, дача.
Пісок — це наші
повсякденні турботи. Якщо ми спочатку насиплемо в банку пісок, то місця для
каміння й гальки не буде. І тоді в нашому житті буде лише повсякденна суєта, і
ми не зможемо досягнути найважливішого і найпотрібнішого. Необхідно навчитися
зосереджувати зусилля на важливих речах, без яких життя не має сенсу, наприклад
вихованні дітей, спілкуванні з батьками.
Іноді ми витрачаємо
багато часу на заробляння грошей, хатні справи, телебачення тощо, а часу для
чогось справді важливого бракує. Так ми заповнюємо свою «банку» піском,
забувши про велике каміння.