Сторінка створена для надання психо-емоційої підтримки в першу чергу для здобувачів освіти, педагогів та батьків ПЕрвомайського ліцею Перврмайської ОТГ та всіх, кому буде цікаво та корисно отримати психологічну допомогу.

https://www.facebook.com/profile.php?id=61550755269641

 

ТАЙМ-МЕНЕДЖМЕНТ FOR TEACHER

психолого-педагогічний тренінг-зустріч

Тема: «Тайм-МЕНЕДЖМЕНТ і життєвий успіх: Як організувати себе і своє життя?».

Мета: розкрити все розмаїття можливостей раціонального використання та економії власного часу, ознайомити з методикою скорочення не­продуктивних витрат часового ресурсу.

Завдання: розгляд теоретичних основ використання робочого часу, виявлення причин дефіциту часу, практичне здійснення різних етапів мето­дики тайм-менеджменту.

ХІД ЗАХОДУ

Привітання-розігрів: Учасники називають своє ім’я і називають слово-асоціацію з словом «ЧАС».

Вправа:  «Відверто кажучи»

Інформаційне повідомлення: Чи можете ви сказати, що все в житті встигаєте? Ні? Що ж, усі люди, що живуть на Землі, могли б відповісти так само. А чи бувають у вас такі справи, які ви, незважаючи на нагадування, написані вами ж, так і залишаються невиконаними? Скоріше за все так. І нарешті, як часто ви доробляли свої справи, коли на годиннику вже давно не вечір, а ніч? Таке буває часто?

А чи знаєте ви, що професія вчителя одна з найважчих з точки зору планування свого часу? Чому? Та тому що:

Ÿ у вчителя щодня різний розклад уроків, а отже, слід підготуватися до них;

Ÿ учитель не тільки проводить уроки, а й витрачає час на пошук інформації до уроку, перевірку зошитів, написання планів уро ків;

Ÿ більшість    вчителів-предметників   ще й класні керівники, що означає велику кількість поточних завдань;

Ÿ вчитель працює в постійних стресових умовах,  що  заважає  йому  все  встигати і правильно планувати свої справи.

Психолог. Усім відома істина «Час — гроші», схоже, починає змінювати своє значення: час стає дорожчим від грошей. За словами одного з най­кращих аналітиків і практиків у сфері брендингу Марка Гобе, «час стає дорожчим від грошей». Із цим важко не погодитися.

Час — сьогодні найнеобхідніший ресурс для досягнення життєвого успіху, який має особливу специфічну властивість: він є незворотним. Тобто якщо обладнання можна придбати чи виготовити, сировину і матеріали також не потрібно довго розшукувати, то згаяний час неможливо повернути, як неможливо повернути і втрачені можливості. При цьому специфічність часу полягає ще й у тому, що кожна людина наділена ним рів­ною мірою, а саме 1440 хвилин або 86400 секунд на день — не більше і не менше. Проте комусь цього часу цілком вистачає для реалізації певних завдань чи задумів, а комусь — катастрофічно бракує. Давайте спробуємо проаналізувати свій час.

Тайм-менеджмент — це мистецтво правильно розподіляти й використовувати свій час. І якщо ваш менеджмент буде досить хороший, ви напевно зможете ефективно використовувати свій час, менше нервуватися і набагато більше встигати.

«Мій час»

Учасникам пропонують намалювати кругову діаграму з такими секторами:

•       моя професійна діяльність;

                                     •   побутові (хатні) справи;

                                     •      особисте життя;

          •        розваги, задоволення.

Діаграма має відображати реальний розподіл часу людини. Далі малюють таку саму діаграму, але вже не з реальним, а з бажаним розподілом. Обговорення:

v Чи є відмінності між першою та другою діаграмами?

v Чи влаштовує вас такий розподіл реального часу?

v Що треба зробити, аби задовольнити своє невдоволення?

v Від кого (чого) це залежить? Як багато часу Ви приділяєте собі?

v Проаналізуйте, як можна за рахунок інших справ збільшити час для себе

Слайд №5 Що таке Час? Куди йде наш час?

Слайд №6 Тайм-менеджмент – це технологія ефективного планування часу

Слайд № 7 В управлінні часом можна виділити наступні процеси

 Психолог. Свого часу Ніцше сказав: «Людину, яка не може витратити понад 16 годин на добу особисто на себе, слід називати рабом». Отже, потрібно зробити так, щоб побутова робота стала розвагою, а професійна діяльність приносила задоволення. Хтось із відомих людей сказав: «Правдива свобода волі — коли людина радісно робить те, що повинна».

 

 Фотоматеріали:

 

 

                                                               

Психологічна акція "Склянка Емоцій"

 Учні 1-4 класів Первомайської ЗОШ І-ІІІ ступенів та їх педагоги брали участь в психологічній акції " Емоції у склянці" до Всесвітнього дня психічного здоров’я і наповнювали склянку своїми емоціями. Діти із захопленням виконували запропоноване завдання, кольори були різними, як і настрій. Підтримували своїх учнів і педагоги, які допомагали дітям заповнювати склянку. В результаті проведеної акції було виявлено, що у склянці переважає ЖОВТИЙ колір - це радісний настрій! Дякую всім учасникам за активність!

                      6 батьківських звичок, які порушують емоційний контакт з дитиною

Емоційний контакт батьків і дитини - фундамент сімейних взаємин, на якому стоїть багатоповерховий будинок під назвою «виховання». У кожного з батьків є потенціал зробити цей фундамент міцним, але іноді контакт з дитиною втрачається. У нас є для вас гарні новини: навіть якщо контакт втрачено, його можна повернути. Як саме - розповідає психолог Анастасія Іванова.

Цей текст не розповість батькам про симптоми і ознаки порушення контакту, які можна побачити в дитині. Відповідальність за створення цього міцного зв'язку цілком віддано в руки батькам. Замість цього я розповім про батьківські помилки, які можуть призвести до втрати близькості з дитиною.

1. Ви звертаєте увагу на дитину тільки тоді, коли вона робить щось не так

Чомусь частіше помічається щось погане, а хороше сприймається як природне. Коли дитина щось упускає, ми відразу бачимо це і робимо зауваження, але от коли вона акуратно тримає предмет у своїй маленькій ручці, ми мовчимо або навіть не помічаємо.

Варто зрозуміти, що дитина запам'ятовує, що коли вона робить щось не так, батьки відразу звертають на неї увагу. Її висновок: помилка = увага. Кількість зауважень пропорційне прагненню дитини приховувати і віддалятися від батьків.

Рекомендація. Звертайте свою увагу на ту поведінку, яку хочете бачити знову. Рівняння просте: бачите позитивну поведінку - підкресліть її. Наприклад, так: «Мені подобається, коли я бачу, що ти граєш спокійно і зосереджено».

2. Ви не хвалите свою дитину

Швидше за все, зараз всі батьки подумають: «Та це не про мене, я завжди хвалю свою дитину». Хвалебні слова в дусі «молодець», «добре» і «супер» на сотий раз сприймаються дитиною як порожній звук. У такої похвали завжди є зворотна сторона - знецінення для дитини.

Ми ж говоримо про «якісну» похвалу, коли батьки уважні до дитини і бачать, що саме у неї добре вийшло. Хвалити треба за конкретну поведінку, адже таким чином ви розвиваєте в дитині впевненість у собі і здатність побачити результат своїх дій.

Рекомендація. Замініть слово «молодець» на фразу: «Мені подобається, як ти прикрасив цей будинок», кожен раз помічаючи деталь, яку ваша дитина зробила добре, навіть найменшу.

3. Ви не обговорюєте її та свої емоції

«Не плач», «не сумуй», «це дурниці», «з мамою все гаразд, просто в око щось потрапило» - саме такі фрази віддаляють дитину від батьків. Дитина відчуває, що її емоції не приймають, а батьки їй брешуть про свої. Який висновок вона може зробити? «Так, проявляти свої емоції погано, тебе не зрозуміють навіть батьки».

Говорити про свої емоції важливо, а дати можливість дитині розповісти про її біди без коментарів в стилі «не відчувай» - ще важливіше.

Рекомендації. Використовуйте позначення емоцій дитини. Якщо ви бачите, що вона сумує через сварку з друзями, ви можете сказати їй: «Це, мабуть, дуже сумно і неприємно - посваритися зі своїми друзями» або «Я бачу, що ти сумуєш». Таким чином ви говорите про те, що приймаєте її будь-якою, що відчувати - нормально. І нагадуєте, що ви - поруч.

4. Ви вважаєте дитину ще маленькою для того, щоб робити самостійний вибір

Анекдот: «Мамі холодно - одягни светр». Діти й справді краще знають, чого вони хочуть. Дитина може вибрати сама, які штани одягти, з ким грати, якими іграшками ділитися - цей список можна продовжувати ще дуже довго.

Пропонувати дитині вибір - значить розвивати її самостійність і відповідальність, будучи поруч як уболівальник, від якого вона відчуває підтримку. А ще ми всі, в тому числі і діти, маємо право на помилку. Вони мають право обрати не те, зробити висновок (не без допомоги батьків) і піти вибирати далі.

Рекомендація. Дайте дитині можливість вибрати і зіткнутися з наслідками вибору, підтримуючи тим самим самостійність. Бувають ситуації, коли можна запропонувати дитині «вибір без вибору», тільки одне з двох: «Ти будеш рис або пюре на вечерю?».

5. Ви використовуєте насильницькі методи виховання

Тіло вашої дитини - її священна територія з відповідними межами. Порушуючи його межі, ви показуєте їй свою неповагу до її особистості.

Бити, тягати, щипати, ставити на гречку - це неприйнятні методи виховання для дорослої людини, яка володіє мовою для вираження своїх думок. Батьки не мають права бити свою дитину, що б вона не зробила і якою б вона не була.

Рекомендації. Зробіть глибокий вдих-видих, дайте собі час заспокоїтися і подумати, як ви можете вплинути на поведінку дитини без використання насильства. Спокій, рівний тон голосу і вербалізація конкретної поведінки, яку ви хочете побачити, може допомогти вам в цій нелегкій справі.

6. Ви мало часу проводите разом

Сидіти поруч, втупившись у телефон, поки дитина збирає пазли - не рахується. Прийти до дитини, поки вона збирає пазли і зібрати їх за неї - теж не зараховується. У грі зі своєю дитиною ви можете її чогось навчити або навчитися самому, дізнатися, що цікаво вашій дитині і що її турбує.

Якісний час - це вміння слідувати ініціативі дитини в грі, щоб вона відчувала себе значущою, а в батьках побачила друга.

Рекомендація. Кожен день хоча б 10 хвилин приділяйте справжній грі. Нехай дитина обере її сам, а ви дотримуйтесь її ініціативи.

На закінчення хочеться сказати всім батькам, що діти потребують безумовної любові і прийняття. Не забувайте про важливість контакту, навіть якщо ви втомилися. Ви неодмінно впораєтеся з труднощами і збережете близькість з дитиною, якщо захочете.

з МЕЛ (Анастасія Іванова)

Взято із сайту.: https://l.facebook.com/l.php?u=http%3A%2F%2Fdytpsyholog.com%2F%3Ffbclid%3DIwAR1QTK1ZTaVGTmDsxC1rmz4f4R9oQ15f4R5KEn2wGo4ibYSUnO2QYa5X_K4&h=AT3ybNNTbxu-k8OViH6UM6vbJP9n6pGjr4siiN0G9cXihQqqY234OeE0wqQdvngN5WGZzXrdFUMr-vAmhiMjVrBlHTdpFaqEqAvtYSQ6A7suyJxr3igqNDTTbHTFqMsDEmUOcg&__tn__=%2Cd-UC%2CP-R&c[0]=AT3DZYqvYcNxiAvSsboHdZW2W2Ay2Z9cKw-FKqx843ZB_bbMgkHgcVzm-XTbTtdA8IpP_jhiu8MUb_maRwAD6WY7159jyNFjwKD2obIZ7AylMSM1rH2o22qrt5AlIW7oTkVu7fpIjJQ7hzQDlPymX5rFr_XUpZJuersHU5Z-5ixVqLVYaCz5NCA3DfYQRnNyihZHZjJZ2jiBdw

 

Правила мережевого етикету

Етикет - це правила доброго тону в тій або іншій соціальній групі. На сьогодні в Інтернет також сформувалися певні правила спілкування. Зрозуміло, що викладачі й студенти повинні їх дотримуватись. Ці правила можна знайти в телеконференціях, на багатьох сайтах. Вони мають різноманітний вигляд. Нижче наведено один із варіантів мережевого етикету, що розповсюджується в телеконференції relcom. education.

Правило 1

Пам'ятайте, що Ви розмовляєте з людиною

Не вчиняйте іншим те, чого не хочете отримати від них самі. Поставте себе на місце людини, з якою розмовляєте. Відстоюйте свою точку зору, але не ображайте тих, хто навколо вас.

У кіберпросторі кажуть: "Пам'ятайте, що Ви розмовляєте з людиною". Коли ви використовуєте телекомунікації, то маєте справу з екраном комп'ютера. Ви не можете жестикулювати, змінювати тон, і Ваша особа не має жодного значення. Слова, лише слова - це все, що "бачить" Baш співрозмовник.

Коли ви ведете розмову електронною поштою або берете участь у конференції, можна помилитися в тлумаченні слів Вашого співрозмовника і, на жаль, забути про те, що Ваш адресат теж людина зі своїми почуттями і звичками.

Однак не забувайте про головний принцип мережевого етикету: повсюдно в мережі знаходяться реальні люди.

І ще одна причина, через яку слід бути чемним у мережі. Коли Ви зв'язуєтеся в кіберпросторі, пам'ятайте, що Ваші слова фіксуються. Можливо, вони збережуться там, куди Ви вже не зможете дістатися. Інакше кажучи, є шанс, що вони ще повернуться і зашкодять Вам, а у Вас не буде жодної можливості вплинути на цей процес.

Правило 2

Дотримуйтесь тих самих стандартів поведінки, що й у реальному житті

У реальному житті більшість з нас свідомо підкоряється законам, інколи через обмеження, інколи через побоювання бути викритими. У віртуальному просторі такі шанси порівняно невеликі. Люди інколи забувають про те, що "за екраном" знаходиться жива людина, і вважають, що в мережі правила поведінки не такі самі, як у звичайному житті.

Цю оману можна виправдати, але однаково - це омана. Стандарти поведінки можуть дещо відрізнятися в різних точках віртуального простору, однак в цілому вони не більше поблажливі, ніж у реальному житті.

Дотримуйтеся етики спілкування! Не вірте тому, хто каже: "Вся етика тут полягає в тому, що Ви самі для себе встановите". Якщо ви зустрічаєтесь з проблемою етичного характеру в кіберпросторі, уявіть, щО Ви в реальному житті. Тоді Ви швидко знайдете розв'язання.

Ще один пункт мережевого етикету: якщо Ви використовуєте shareware (умовно-безкоштовне програмне забезпечення), заплатіть за нього. Ваші гроші сприятимуть створенню нових shareware-продуктів.

Якщо хтось порушує закон у віртуальному просторі звичайно, порушує й мережевий етикет.

Правило 3

Пам'ятайте, що Ви знаходитесь у кіберпросторі

Те, що без вагань приймається в одному місці, можуть вважати за грубощі в іншому. Наприклад, якщо в конференціях обговорюються телевізійні програми, різні чутки й плітки - цілком нормальне явище. Але, якщо ви вирішили втрутитися з ними в журналістську дискусію, популярності це Вам не додасть.

Опинившись у новій ділянці віртуального простору, спочатку озирніться. Витратьте час на вивчення обстановки, "послухайте", як і про що говорять люди. Після цього приєднуйтесь до розмови.

Правило 4

Поважайте час і можливості інших

Коли Ви надсилаєте електронну пошту або повідомлення до конференції, Ви фактично претендуєте на чийсь час. І тоді Ви відповідаєте за те, щоб адресат не витратив цей час даремно.

Поняття "можливості" дуже широке. До можливостей треба віднести й таку характеристику, як пропускна спроможність каналу, через який відбувається зв'язок. Для кожної ділянки цього каналу існує обмеження щодо обсягу даних, які можуть бути передані через нього. Це вірно навіть для сучасних оптичних ліній. Слово "можливості" доречно використати також, говорячи про фізичний об'єм носіїв інформації на віддаленому комп'ютері. І якщо Ви випадково надіслали до тієї ж самої конференції п'ять однакових повідомлень, ви витратили як час передплатників цієї конференції, так і можливості системи (адже Ви займали лінію передачі й місце на диску).

Правило 4 має ряд додатків, що стосуються учасників дискусій.

Більшість програм проглядання повідомлень конференцій працюють повільно, та й отримання нового повідомлення займає час. Програма має перегорнути всі заголовки повідомлень для того, щоб знайти потрібне. Ніхто особливо не радіє, якщо виявиться, що час витрачений марно.

У людей не так багато часу для читання повідомлень, зважаючи на кількість останніх. Раніше, ніж Ви надішлете людині свого листа, поміркуйте, чи він справді потрібен їй. Якщо ж Ви вагаєтесь, поміркуйте двічі, перш ніж надіслати повідомлення.

Правило 5

Зберігайте особистість

Використовуйте переваги анонімності. У мережі (наприклад, у конференціях) Ви можете зустрітися з тими, кого ніколи б не зустріли в реальному житті, і ніхто не засудить Вас за колір шкіри, очі, волосся, за Вашу вагу, вік або манеру одягатися.

Однак Вас будуть оцінювати з точки зору того, як Ви пишете. Для тих, хто знаходиться в мережі, це має значення. Таким чином, правила граматики відіграють важливу роль.

Слідкуйте за тим, що говорите. Осмислюйте зміст Вашого листа. Коли Ви хочете сказати щось подібне "мені здається..." або "я чув, що...", спитайте себе: "а чи не перевірити ще раз вірогідність фактів?". Невірогідна інформація здатна спричинити цілий шквал емоцій у мережі. І якщо це повторюється вдруге і втретє, може статися, як у грі "зіпсований телефон": ваші слова будуть перекручені до невпізнанності.

Крім того, переконайтесь, що Ваші повідомлення ясні й логічно витримані. Можна вигадати параграф тексту, що буде бездоганним з точки зору граматики, але цілком безглуздим. Це часто трапляється, якщо Ви хочете переконати когось у Вашій правоті, використовуючи безліч складних і довгих слів, які Вам, власне, не дуже знайомі.

Не ображайте користувачів. Нарешті, будьте терплячі й чемні. Не вживайте ненормативну лексику, не йдіть на конфлікт заради самого конфлікту.

Правило 6

Допомагайте іншим там, де Ви це можете зробити

Чому потрібно ставити запитання у віртуальному просторі ефективно? Тому, що Ваші запитання читає багато людей, які знають на них відповідь. І навіть якщо кваліфіковано дадуть відповідь лише декілька осіб, загальний обсяг знань у мережі збільшиться. Інтернет сам по собі з'явився через прагнення вчених до обміну досвідом. Поступово в цей захоплюючий процес втягнулися інші.

Дуже важливо обмінюватися відповідями на Ваші запитання з іншими користувачами. Якщо Ви передчуваєте, що отримаєте багато відповідей на своє запитання або надсилаєте його до конференції, яку рідко відвідуєте, відповідайте на репліки електронною поштою, а не на конференції. Коли ви отримали всі репліки, складіть їх і надішліть одним повідомленням на конференцію. Таким чином, кожний виграє від спілкування з Вами.

Якщо Ви самі експерт, то можете зробити більше. Багато людей вільно надсилають цілі бібліографії, від списків ресурсів із законодавства до переліків популярних книг з UNIX. Якщо Ви є лідером в групі, де відсутній перелік відповідей на питання, що часто ставляться, спробуйте самі його написати. Якщо Ви виявили або самі створили документ, що, на Вашу думку, може зацікавити інших, надішліть його на конференцію.

Обмін досвідом - захоплююче заняття. Це давня й славетна традиція мережі.

Правило 7

Не втручайтеся в конфлікти й не допускайте їх

Флейми (flames) - це емоційні зауваження, часто висловлені без урахування думки інших учасників розмови. Це повідомлення з метою викликати реакцію користувачів: "Нумо, скажи, що ти насправді думаєш про це?"

Чи забороняє мережевий етикет флейми? Не зовсім. Флейми - теж стара традиція мережі. Вони можуть давати задоволення як авторам, так і читачам.

Але мережевий етикет проти флеймів, що переростають у "війни" - серії злісних послань, якими обмінюються, як правило, два або три учасники дискусії. Такі "війни" можуть буквально захопити конференцію й зруйнувати дружню атмосферу. Це несправедливо щодо інших читачів конференції. І дуже скоро люди, що не беруть участі у дискусії, втомлюються від конфліктів. Фактично відбувається неприпустима монополізація ресурсів.

Правило 8

Поважайте право на приватне листування

Правило 9

Не зловживайте своїми можливостями

Деякі люди у віртуальному просторі почувають себе професіоналами. Це системні адміністратори, аси в кожній мережевій грі, експерти в кожному офісі.

Маючи ширші знання або повноваження, ці люди автоматично здобувають перевагу. Однак це зовсім не означає, що вони можуть нею користуватися.

Наприклад, системні адміністратори не повинні читати приватні поштові повідомлення.

Правило 10

Навчіться вибачати іншим їхні помилки

Будь-хто колись був новачком. Тому, коли хтось припускається помилки - будь це помилка в слові, необережний флейм, безглузде запитання або невиправдано довга відповідь, - поставтесь до цього поблажливо. Навіть, якщо аж свербить відповісти, поміркуйте двічі. Якщо у Вас гарні манери, це ще не значить, що Ви маєте ліцензію з викладання цих манер усім іншим.

Якщо ж Ви вирішили звернути увагу користувача на його/її помилку, зробіть це коректно й краще не в конференції, а в приватному листі.

Дайте людям можливість повагатися. І не будьте бундючним та гордовитим. Як відомо, виправлення в тексті часто-густо містять граматичні помилки і вказівка на недотримання правил етикету, буває, демонструє порушення цього ж етикету.

(За матеріалами Кухаренко В. М., Рибалко О. В.,
Сиротенко Н. Г. Дистанційне навчання: Умови застосування.
Дистанційний курс: Навчальний посібник.
3-є вид./За ред. В. М. Кухаренка -
Харків: НТУ "ХПІ", "Торсінг", 2002. - 320 с.)

Взято із сайту:

http://www.osvita.org.ua/distance/articles/02/